ПОЗИЦІЯ ПОДАТКІВЦІВ

Податківці вважають, що в разі допущення платником в платіжному дорученні помилки, наприклад, в коді ЄДРПОУ податки не вважаються сплаченими цим платником, а в розрахунковому рахунку – податки зараховуються не на той рахунок. Тому податківці кваліфікують це як несплату податку.

За несплату грошового зобов’язання протягом встановлених строків,
платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі (ст. 126 НК):

-10% зазначеної суми податкового боргу – в разі затримки до 30 календарних днів включно після закінчення терміну сплати грошового зобов’язання;
– 20% зазначеної суми – у разі затримки понад 30 календарних днів.  
У цьому випадку можливо донарахування пені згідно ст. 129 НК.

Обов’язок визначення суми грошового зобов’язання платника, застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також пені покладено на податкову інспекцію. При цьому надсилається платнику податків податкове повідомлення-рішення (ППР) по факту проведення перевірки і після оформлення відповідного акта.

Складання ППР без проведення перевірки платника є неправомірним. Помилковою є думка, що необхідно самостійно сплатити штраф у разі виявлення порушення граничного терміну сплати зобов’язання.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Платник може оскаржити винесене при таких обставинах ППР, яким передбачається застосування штрафних санкцій, і перемогти в суді. Адже суд, розглядаючи подібні справи, наводить такі аргументи на користь платника (постанова ВСУ від 16.06.15 у справі № 21-377а15, від 05.06.18 у справі № 813/4266/17; постановa Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.09.18 г. у справі № 802/1205/18-а ):

1. Податки (обов’язкові платежі) та інші доходи держбюджету визнаються зарахованими до держбюджету від дня зарахування на єдиний казначейський рахунок 
(ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу, далі – БК).
2. Доходи до місцевого бюджету визнаються зарахованими з дня зарахування на відповідний єдиний казначейський рахунок, і не можуть акумулюватися на рахунках органів контролю (ч. 5 ст. 78 БК). Таким чином, оскільки суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, помилки в платіжному дорученні не є достатньою підставою для висновку про несплату, а отже, і застосування штрафних санкцій.
3. Неправильне визначення платником призначення платежу або коду платника податків не привело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом термін.
4. Допуск помилки під час своєчасного перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання в держбюджет повинен кваліфікуватися як дію, хоча і помилкове. Тому дії, які не містять ознак бездіяльності платника при сплаті узгодженої суми грошового зобов’язання, не можуть бути підставою для застосування штрафних санкцій.
5. Жодної нормою ПК і БК не передбачена відповідальність за сплату податку за помилковими реквізитами, оскільки в цьому випадку відсутні ознаки складу правопорушення у вигляді несплати узгодженої суми грошового зобов’язання та недоотримання держбюджетом відповідних коштів.

І таких рішень суду існує багато. Тобто судова практика свідчить про те, що, розглядаючи подібні справи, суд стає на сторону платника і визнає протиправними складені податковою інспекцією ППР про нарахування штрафу за ст. 126 ПК і пені.

ВИСНОВКИ

Помилки, допущені платником під час складання платіжного доручення на сплату податків (чи то в коді платника, то чи в розрахунковому рахунку), податкова інспекція розцінюють як порушення граничного строку сплати суми узгодженого грошового зобов’язання, за яке на платника має бути накладено штраф по ст. 126 ПК, і донараховано пеню за ст. 126 ПК.
Суди ж стають на бік платника. Тому, якщо платник вирішить відстоювати свої права, оскарживши в суд отримане ППР, він реально має можливість перемогти.
Рекомендую платникам податків звертатися до суду.

Подібні справи вирішуються адвокатами ТОВ “ЕНГрупп”

Матеріал підготував провідний бухгалтер ТОВ “ЕНГрупп” Даниленко Анатолій Михайлович

У разі виникнення подібної ситуації звертайтеся за телефоном 099-225-94-55