Реалізація права на спадкування відбувається шляхом ПРИЙНЯТТЯ прав та обов’язків, які входять до складу спадкового майна, або ВІДМОВИ від їх прийняття.
Згідно з ч.1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Тобто право на спадкування прав і обов’язків померлої особи здійснюється особою на власний розсуд. Зокрема, прийняття спадщини не може бути визнано обов’язком особи.
Законом надано особі, яка має суб’єктивне право на спадщину, наступні права:
- Прийняти спадщину
- Не прийняти спадщину
- Відмовитись від прийняття спадщини.
Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.
Прийняття і не прийняття спадщини може здійснюватися особою шляхом активних дій (наприклад, подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса) і пасивної поведінки (наприклад, пропущення строку, встановленого законом для прийняття спадщини). Відмова від права на спадщину може здійснюватися тільки шляхом активних дій.
Право на подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини належить усім особам, які можуть бути спадкоємцями за законом та за заповітом, у разі його наявності. ОКРЕМІ ОСОБИ З ЧИСЛА МОЖЛИВИХ СПАДКОЄМЦІВ, ПОВИННІ ДОВОДИТИ СВОЄ ПРАВО НА СПАДКУВАННЯ У СУДІ (!) (наприклад, особа, яка проживала однією сім’єю із спадкодавцем без реєстрації шлюбу).
Хочу відмітити, що подача заяви про прийняття спадщини є правом будь-якого родича спадкодавця, незалежно від черги. НОТАРІУС НЕ МАЄ ПРАВА ВІДМОВИТИ У ПРИЙНЯТТІ ЗАЯВИ ПРО ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ, НАПРИКЛАД, ВІД БРАТА/СЕСТРИ СПАДКОДАВЦЯ НА ТІЙ ПІДСТАВІ, ЩО ЗАЯВИ ВЖЕ ПОДАЛИ СПАДКОЄМЦІ ПЕРШОЇ ЧЕРГИ (!!!).
Також, варто відмітити, що законом передбачена можливість прийняття спадщини окремими особами АВТОМАТИЧНО (!), без подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї.
Підтвердженням факту постійного проживання особи із спадкодавцем є відмітка у паспорті спадкодавця про реєстрацію його місця проживання, яка також включає в себе відомості про дату такої реєстрації, довідка комунальних органів про факт реєстрації місця проживання спадкоємця за відповідною адресою разом із спадкодавцем. У ВИПАДКУ ВІДСУТНОСТІ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ПІДТВЕРДЖЕННЯ ФАКТ ПОСТІЙНОГО ПРОЖИВАННЯ МОЖЕ ПІДТВЕРДЖУВАТИСЯ РІШЕННЯМ СУДУ (!!).
У разі фактичного прийняття спадщини спадкоємець не повинен подавати нотаріусу заяву про її прийняття. Він звертається до нотаріуса із ЗАЯВОЮ ПРО ОТРИМАННЯ СВІДОЦТВА ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ.
Важливо, що допущення нотаріусом порушень при встановленні фактичного прийняття спадщини може тягнути за собою НЕДІЙСНІСТЬ СВІДОЦТВА ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ (!).
В разі якщо у Вас виникли питання щодо оформлення спадщини звертайтесь за тел. +38 099 225 94 55 або +38 066 169 60 57
З повагою,
Адвокат Моісеєнко О.М.
