Поділ майна при розлученні подружжя

Поділ майна при розлученні подружжя досить важкий процес, який має свої особливості і відмінності. Знати законодавство, звичайно ж, потрібно, але вміти правильно захистити свою позицію теж потрібно навчитися. В цьому випадку необхідно зібрати сильну доказову базу і бути готовим до довгих судових розглядів і тут Вам потрібен буде професійний адвокат (по-перше, для спокою Ваших нервів, по-друге, для впевненності в кінцевому результаті)!
Одразу скажу – поділити все майно не вийде. Можна лише тільки те, яке було куплено під час спільного проживання і на спільний сімейний бюджет. Право на такий вид майна називається правом спільної сумісної власності. Всі питання поділу спільно нажитого добра зафіксовані в сімейному законодавстві України.

У сімейному законодавстві чітко описано, що придбаним в сім’ї майном може бути все, що завгодно, крім тих речей, які не входять до цивільного оборот. До них відносяться такі виплати як стипендія, заробітна плата, пенсія або будь-які інші доходи, які отримує чоловік або дружина. Однак, при укладанні шлюбного договору можна вказати пункт, в якому гроші або інше майно будуть перебувати у спільній сумісній власності чоловіка і дружини.
Докладного списку тих речей і об’єктів, якими обоє володіють в рівних частках, в українському законодавстві немає. Однак вищою судовою інстанцією України – Верховним Судом ще в 2007 році прийнято постанову. У ньому приблизно описано те, що може бути у спільній сумісній власності. Серед таких об’єктів можуть бути:
• квартира або інше житло (наприклад, дачні будинки);
• земельні володіння, а також насадження, які знаходяться на цих ділянках;
• автомобілі або інші транспортні засоби;
• тварини, в тому числі, робоча худоба;
• страхові суми, відшкодування та платежі;
• паї в кооперативах (житловому, дачному або гаражному);
• речі, які використовуються для професійних потреб і були куплені в шлюбі для одного з подружжя (комп’ютери та оргтехніка, музичні або медичні інструменти);
• побутові речі (пилосос, холодильник, меблі, різноманітні кухонне приладдя).

Ви запитаєте мене: А що не можна поділити подружжю?

У статті 57 Сімейного кодексу зазначено яке майно відноситься до особистої приватної власності і не може поділено при шлюборозлучному процесі.
До них відносяться:
• майно подружжя, куплене до весілля;
• майно, придбане за особисті кошти;
• спадок або майно, отримане в дар від третьої сторони (наприклад, від своїх родичів);
• предмети індивідуального користування, особисті нагороди або премії;
• кошти, які були отримані як компенсація за фізичні чи матеріальні збитки;
• особисті страхові суми.

Якщо подружжя перед офіційним розлученням вже проживало не разом і купило якесь майно, то воно також є особистим і приватним (але, зазначу, що і це необхідно буде доводити в суді).
Яка частина залишається у кожного з подружжя?

Відповідно до статті 70 Сімейного кодексу України майно у чоловіка і дружини, яке вони разом нажили, ділиться навпіл (якщо інші частки не вказані в шлюбному договорі). Однак суд має право переглянути частку подружжя в праві на володіння майном. Ця частка може бути як зменшена, так і збільшена. Це залежить від різних факторів. Наприклад, суд має право винести рішення і зменшити частку чоловіка, якщо той:
• не приймав участь в забезпеченні сім’ї;
• приховував, навмисне пошкодив або знищив майно;
• витрачав майно у збиток сім’ї.

Збільшитися частка може і в зв’язку з тим, що з одним з подружжя залишається дитина. Якщо аліменти не достатні для утримання дітей не вистачає, то суд має право залишити за чоловіком певну частину цього майна.
Також звертаю увагу, що ВС зазначив, що тлумачення статті 60 СК України дозволяє зробити висновок, що законом встановлено про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об’єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17.
ВС зауважив, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були набуті.

Поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
У постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2565цс16 зазначено, що в разі, коли один з подружжя не вчинив передбачених частиною п’ятою статті 71 СК України дій щодо попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між сторонами відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

CategoryНовости

© 2022 Engroup. Всі права збережені.

«Створення сайту - Білий Кіт»