Відповідно до Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Все так достатньо непогано та добре прописано. Але насправді, як же в реальному житті? Чи дійсно пенсіонер, отримуючи пенсію за віком, має достатній життєвий рівень для того, щоб прогодувати себе та свою сім’ю, купляти одяг, сплачувати комунальні послуги? Давайте розберемось.
Почнемо, мабуть, з основного – хто має право отримувати пенсію за віком?
Для більш легкого сприйняття інформації, поділено осіб, що мають право на пенсію за віком, за категоріями.
Категорія 1.
Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Категорія 2.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року – не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року – не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року – не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року – не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року – не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року – не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року – не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року – не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року – не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року – не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року – не менше 35 років.
Категорія 3.
Жінки 1961 року народження і старші, до досягнення 60-річного віку, мають право на пенсію за віком за наявності страхового стажу, що передбачений для Категорії 2.
Категорія 4.
Особи, які мають право на пенсійне забезпечення, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, що передбачався для категорії 1-2, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:
по 31 грудня 2018 року – від 15 до 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року – від 16 до 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року – від 17 до 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року – від 18 до 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року – від 19 до 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року – від 20 до 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року – від 21 до 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року – від 22 до 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року – від 23 до 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року – від 24 до 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року – від 25 до 35 років.
Категорія 5.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу (що передбачається для Категорії 1-3) ,право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року – від 15 до 16 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року – від 15 до 17 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року – від 15 до 18 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року – від 15 до 19 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року – від 15 до 20 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року – від 15 до 21 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року – від 15 до 22 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року – від 15 до 23 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року – від 15 до 24 років;
починаючи з 1 січня 2028 року – від 15 до 25 років.
Додатково потрібно вказати, що починаючи з 1 січня 2028 року, у разі наявності 40 і більше календарних років страхового стажу, пенсія за віком призначається незалежно від віку.