В Україні вперше ввели кримінальне покарання за насильство в сім’ї. Президент України Петро Порошенко підписав Закон №2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він повинен стати кроком до ратифікації Стамбульської конвенції, але не всі вважають так само. EtCetera з’ясував, що хорошого в новому законі і за що його критикують.

ГОЛОВНЕ. Мабуть, найцінніше в законі – це визначення поняття «домашнє насильство». Вперше воно представлено комплексно і відображає сучасне розуміння насильства і ставлення до нього.

Насильство визначається як дія (або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства, які відбуваються в сім’ї, в межах місця проживання або між родичами, а також між колишніми або нинішніми подружжями або між тими, хто спільно проживає або проживав однією сім’єю, але не перебуває у родинних стосунках або шлюбі між собою.

Це справжня законодавча революція, адже раніше психологічне і фінансове насильство взагалі ніяк не входили в юридичне поле. До уваги бралося лише нанесення жертві фізичного каліцтва. Досить складно йшли справи й з сексуальним насильством. Щодо дітей – так, закон працював, але відносно одного з подружжя – був абсолютно безпорадний.

ПОКАРАННЯ. Тепер домашнім тиранам загрожує 150-240 годин громадських робіт, арешт до півроку, обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 2 років. Від 6 місяців до 3 років можуть дати за примус до шлюбу і примусове співжиття. А в статті про сексуальне насильство додано кілька обтяжуючих обставин: вчинення злочину в присутності малолітнього, щодо психічно хворої людини або малолітнього, по відношенню до чинного або колишнього чоловіка (дружини).

МЕХАНІЗМИ. Дуже важливим в новому законі є введення механізмів протидії насильству. Правда, це більше відноситься до повторних актів насильства, а не взагалі до попередження таких ситуацій.

Зокрема, закон передбачає, що буде створено Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства. Це допоможе отримати досить об’єктивну статистику (не варто забувати, що великий відсоток випадків продовжує замовчуватися). До Реєстру вноситимуть відомості про те, хто повідомив про вчинення домашнього насильства, про потерпілого, кривдника і самому випадку насильства (дата, форма і місце, результати заходів в сфері запобігання домашньому насильству).

Також закон вводить поняття «термінового заборонного» і «обмежувального» приписів для кривдника. Наприклад, якщо дитина стала свідком того, як батько б’є матір, то главі сімейства можуть заборонити на якийсь час наближатися до дружини і бачитися з дитиною. Раніше кривдника могли забрати з дому лише на три години.

Серед інших заходів боротьби з домашнім насильством – взяття на профілактичний облік, а також направлення на проходження спеціальних програм.

ПРОБЛЕМИ. Перша проблема полягає в тих самих соціальних програмах. Адже недостатньо лише видати «обмежувальний припис». Тут же виникає безліч питань. Наприклад, де буде жити кривдник на час його дії? Далеко не кожен може зняти для цього номер в готелі або квартиру. Хто і яким чином буде перевиховувати домашнього тирана? Хто і якою мірою буде займатися підтримкою сімей, які залишаться без годувальника після його арешту…

Друга проблема полягає в приведенні українського законодавства у відповідність з міжнародним. Власне, цей закон повинен був стати антидискримінаційним, якби з нього не виключили поняття «гендер» і «сексуальна орієнтація», якими якраз і оперує Стамбульська конвенція. Саме тому багато правозахисників зараз відчайдушно критикують закон, говорячи про нього як про «крок назад» і відзначаючи посилення впливу церкви в суспільстві.

НАВПАКИ. В той же час в Росії в минулому році спалахнула хвиля дискусій навколо протилежного закону – про декриміналізацію домашнього насильства. Йдеться про скасування кримінальної відповідальності за побої (дії, «які заподіяли фізичний біль, але не призвели до наслідків»). Тепер кривдник, якщо він скоїв акт насильства вперше, відбудеться лише штрафом. На думку законодавців, кримінальна відповідальність в цьому питанні може завдати непоправної шкоди сімейним відносинам.

Источник: https://uk.etcetera.media/domoglisya-za-shho-hvalyat-i-kritikuyut-noviy-zakon-pro-domashnye-nasilstvo.html